Середа, 2019-01-23, 7:16 AM
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

МЕДСЕСТРИНСТВО

Інформаційний розділ

Головна » Статті » Інфектологія » Інфекційні хвороби дорослих

ГРИП (частина 1)

Визначення

Гостра інфекція дихальних шляхів, спричинена сезонним грипом A або B. Вірус передається шляхом вдихання інфікованих респіраторних виділень, які були розпилені в повітрі через кашель, чхання або розмову.

Епідеміологія

Кількість випадків сезонної інфекції грипу коливається з року в рік відповідно до антигенних змін вірусів, а це означає, що підвищення захисту імунітету від попередньої вакцинації відсутнє. Загалом, вважається, що грип у всьому світі щороку вражає 20% дітей і 5% дорослих. У північній півкулі активність сезонного грипу досягає піку у період між кінцем грудня і початком березня, і у південній - між травнем і вереснем.

З 1918 року спостерігалось 4 пандемії грипу, нещодавньою була епідемія грипу A (H1N1), «свинячого грипу» у квітні 2009 року. Пандемії у 1957 і 1968 років були викликані новими штамами грипу людини і пташиного грипу. Однак пандемія 2009 року стала результатом нової перебудови генів людського, пташиного і свинячого грипу.

У 2005 році дослідникам з Центру контролю та профілактики захворювань (CDC) вдалось успішно відтворити вірус грипу A (H1N1) 1918 року, що дозволило дізнатись більше про його вірулентність. Ймовірність повторної появи вірусу 1918 року в природних умовах низька і, навіть, якби це відбулось, наявність залишкового імунітету означає, що цей вірус більше не новий штам. Якщо він коли-небудь буде виявлений за межами лабораторії, сучасні засоби лікування (такі противірусні препарати, як римантадин і озельтамівір), як правило, ефективні, а також, можуть бути застосовані вакцини, які містять білок гемаглютиніну 1918 року, і продемонстрували захисну дію у мишей.

Етіологія

Сезонний вірус грипу належить до родини ортоміксовірусів. Геном вірусу має сегментовану одноланцюгову РНК, який поділяють на грип А, В і С на основі антигенних відмінностей. РНК кодує 5 структурних білків і 3 неструктурних. Елементи, як матричний білок (М) і нуклеопротеїд (НП), використовують для класифікації вірусу на типи A, B, і C. Інші елементи структури вірусу, гемаглютинін (H-антиген) і нейрамінідаза (N-антиген), відіграють важливу роль у патогенезі захворювання. H-антиген необхідний для зв'язування і проникнення вірусу в клітину. N-антиген допомагає зрілому вірусу відокремитись від клітини.

Сезонні типи вірусу грипу А і В так само поділяють на декілька підтипів. Ці підтипи визначають H- і N-антигени, присутні у вірусі. Існує 3 антигенних підтипи H-антигену (H1, H2 і H3) і 2 антигенних підтипи N-антигену (N1 і N2), що є причиною різних комбінацій. Антитіла до підтипу H або N- антигену не реагують на інший тип H або N-антиген.

Грип C не спричиняє епідемії чи пандемії і викликає слабку форму захворювання. Грип А є причиною частих (зазвичай, щорічних) місцевих спалахів або великих епідемій різної інтенсивності кожні 2-3 роки, або нечастих пандемій. Грип В викликає спалахи приблизно кожні 4 роки і, як правило, призводить до слабко вираженої форми захворювання, на відміну від грипу А. Епідемії, зазвичай, виникають в період від пізньої осені до ранньої весни.

Незначні мутації білків, які утворюють вірус грипу викликають антигенний дрейф, і це є причиною того, чому кожного нового сезону необхідні нові вакцини. Більш значні зміни, які стосуються білків гемаглютиніну і нейрамінідази, викликають антигенну мінливість і можуть призводити до пандемій. Спеціальна термінологія, яка використовується для опису вірусу грипу, включає тип вірусу грипу, місце, де його було вперше виявлено, і рік, коли він був вперше виявлений.

Патофізіологія

Сезонний вірус грипу передається через інфіковані респіраторні виділення, які розпилюються в повітрі в результаті кашлю, чхання або розмови. Рідко інфекція може передаватись через заражені предмети.

Вірус зв'язується і проникає у трахеобронхіальний миготливий епітелій за допомогою гемаглютиніну (H-антиген) на поверхні вірусу. Починається реплікація вірусу. Пік вірусовиділення припадає на перші 48-72 години після контакту з вірусом, потім виділення знижується і залишається без проявів протягом 10 днів. Виділення вірусу у дітей і людей з ослабленим імунітетом може відбуватись упродовж декількох тижнів.

Класифікація

Сезонні типи вірусу грипу

Вірус грипу поділяють на грип А, В і С на основі антигенних відмінностей. Інші елементи структури вірусу - гемаглютинін (H-антиген) і нейрамінідаза (N-антиген).

Типи вірусу грипу А і В поділяють на декілька підтипів. Ці підтипи визначають H- і N-антигени, присутні у вірусі. Існує 3 антигенних підтипи H-антигену (H1, H2 і H3) і 2 антигенних підтипи N- антигену (N1 і N2), які створюють різні комбінації.

Грип C не спричиняє епідемії чи пандемії і викликає слабку форму захворювання.

 



Джерело: http://BMJ Best Practice
Категорія: Інфекційні хвороби дорослих | Додав: Iris (2018-12-07)
Переглядів: 13 | Теги: грип | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: