Понеділок, 2017-10-23, 9:28 PM
Вітаю Вас Гість | RSS
Категорії розділу
Перекладач Google
Календар
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

МЕДСЕСТРИНСТВО SHEIKO SITE

Лекції

Головна » Статті » Епідеміологія » Загальна частина

Протиепідемічна робота

Протиепідемічна служба завчасно планує такі заходи, які входять до системи медичного забезпечення ураженого населення. У виконанні їх беруть участь рятівники, сили екстреної медичної допомоги і спеціалізовані протиепідемічні формування, саме населення. Важливо зазначити, що у надзвичайних ситуаціях необхідно проводити комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Основна мета санітарно-гігієнічних заходів - збереження здоров'я людей і запобігання інфекційним, професійним та іншим хворобам. При виникненні аварії (катастрофи) будь-якого типу для всього населення необхідним є суворе виконання правил особистої і колективної гігієни. Якщо дотримання норм і правил особистої гігієни насамперед залежить від конкретної особи, то у виконанні норм і правил колективної гігієни беруть участь все населення, місцеві органи влади та управління, а також медичні працівники. Дуже важливо забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови розміщення людей, які покинули постійні місця проживання, організувати їх харчування, водопостачання, банно-пральне обслуговування, запобігти забрудненню повітря, води, продуктів харчування радіонуклідами, шкідливими хімічними речовинами, а також не допустити перегрівання і переохолодження людей.

Важливим напрямком роботи медичних працівників є постійна пропаганда гігієнічних знань, норм і правил поведінки людей. Іншим напрямком роботи в екстремальних умовах є проведення експертизи води і продуктів харчування. За результатами аналізів дають висновок про придатність їх для використання населенням. Забезпечення населення якісною їжею і водою у зоні стихійного лиха повинно бути під постійним наглядом медичних працівників. Необхідно брати під суворий контроль усі гігієнічно важливі об'єкти - як зруйновані чи пошкоджені, так і ті, що продовжують функціонувати. До них належать: система водопостачання і каналізації; підприємства харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі; дитячі дошкільні і шкільні заклади; підприємства комунального господарства; пошкоджений і непошкоджений житловий фонд; лікувально-профілактичні заклади, в які госпіталізовано людей з району аварії (катастрофи); території тимчасового розселення евакуйованого населення; місця розташування рятувальних команд, загонів і бригад екстреної медичної допомоги; промислові об'єкти, які можуть бути джерелами іонізуючого випромінювання, сильнодіючих отруйних речовин, біологічних (мікробних) засобів тощо.

Важливе значення має санітарний контроль за поточною і заключною дезінфекцією на підприємствах харчування, які обслуговують населення в зоні лиха. Такому контролю підлягають і тимчасові пункти харчування, вуличні й тимчасові торговельні точки. Необхідно постійно здійснювати контроль за миттям людей, дезактивацією (дегазацією, дезінфекцією) їх одягу, взуття та інших предметів. Це стосується як стаціонарних банно-пральних об'єктів, так і обмивальних пунктів польового типу (пунктів санітарної обробки населення).

При пошкодженні водогону і водонапірних споруд працівники санітарно-епідеміологічної служби спільно з іншими зацікавленими службами здійснюють екстрені заходи стосовно забезпечення населення якісною водою: беруть участь у виборі джерела водопостачання, дають дозвіл на використання води і контролюють автотранспорт для її підвозу, при необхідності вимагають проведення її знезараження шляхом хлорування чи іншими способами.

У разі пошкодження каналізаційних споруд, попадання стічних вод у відкриті водойми здійснюють екстрені ремонтно-відновні заходи, які контролюють працівники санітарно-епідеміологічної служби.

У місцях розміщення медичних формувань екстреної медичної допомоги, рятувальних загонів і в місцях збору осіб, які постраждали, у холодну пору року необхідно мати теплі приміщення для людей, кімнати для просушування одягу і взуття. Температура повітря у приміщеннях, де перебувають люди, які постраждали, повинна бути комфортною - 18-26 °С. Норма витрати води для потреб таких людей становить 10 л/добу на 1 людину. Щоб помити 1 людину, необхідно 45 л води.

При розміщенні людей у наметах територію обладнують рівчаками (замість санвузлів) з розрахунку 1 рівчак завширшки 0,3 м, завглибшки 0,5 м і завдовжки 1 м на 20 людей. Рівчаки можна розміщувати паралельно один до одного з проміжками між ними 1-2 м. їх слід викопувати нижче джерел води і на відстані не менше 200 м від них. Після кожного користування рівчаком нечистоти необхідно відразу ж дезінфікувати і засипати шаром грунту.

Зрозуміло, що при поширенні серед населення конкретної інфекційної хвороби необхідно передбачити адекватні протиепі­демічні заходи.

Протиепідемічні заходи - це науково обґрунтовані рекомендації, виконання яких дозволить успішно запобігати виникненню інфекційних хвороб серед певних груп населення, ліквідувати чи суттєво зменшити інфекційну захворюваність. їх проведення базується на наступних основних принципах:

     виявлення збудників хвороби і з'ясування їх джерела та механізму передачі;

     своєчасна, достовірна і безперервна оцінка епідемічної обстановки в районі надзвичайної ситуації;

  вибір і проведення необхідних протиепідемічних заходів та
оцінка їх ефективності.

На основі епідеміологічної діагностики спеціалісти санітарно-епідеміологічних закладів розробляють організаційні та мето­дичні документи (плани, розпорядження, директиви, настанови, інструкції тощо), в яких передбачено раціональне методичне забезпечення комплексу протиепідемічних і профілактичних заходів, вибір виконавців заходів відповідно до їх функціональних призначень.

Для вирішення найбільш вагомих проблем профілактики інфекційних хвороб створюються надзвичайні протиепідемічні комісії (НПК), до яких входять представники різних відомств (працівники управління охорони здоров'я, лікарі-інфекціоністи, гігієністи, епідеміологи, ветеринари тощо). Основне завдання НПК - розробка конкретних заходів для запобігання виникненню інфек­ційних хвороб, а при їх спалахах - щодо обмеження, локалізації та ліквідації осередків.

Розрізняють декілька груп протиепідемічних заходів залежно від того, на яку ланку епідемічного процесу вони спрямовані.

На джерело збудника спрямовані виявлення хворих людей і тварин й носіїв збудника, їх ізоляція та лікування, дератизація. До заходів, що передбачають розрив механізму передачі, входять санітарно-гігієнічні, дезінфекційні та дезінсекційні. При формуванні несприйнятливості організму використовують імунопрофілактику та екстрену профілактику.

Для проведення вказаних заходів необхідна своєчасна, достовірна і безперервна оцінка епідеміологічної обстановки в районі надзвичайної ситуації. Це досягається завдяки застосуванню таких методів, як обстеження території та об'єктів, спостереження за станом здоров'я людей і проведення санітарно-епідеміологічної розвідки в районі стихійного лиха.

Епідеміологічне обстеження території і об'єктів здійснюється з метою виявлення причин і умов виникнення інфекційних хвороб з наступним обґрунтуванням заходів щодо локалізації і ліквідації епідемічного осередку, який виник. Епідеміологічне обстеження є також системою отримання відомостей про стан здоров'я населення району надзвичайної ситуації.

Вже на початку розвитку екстремальної ситуації і епідемії важливе значення має негайне проведення санітарно-епідеміологічної розвідки для отримання відомостей про джерело збудника та шляхи його передачі. За результатами такої розвідки визначають санітарно-епідеміологічний стан району надзвичайної ситуації. Підставою для оцінки служить сукупність даних, які характеризують рівень, структуру і динаміку інфекційної захворюваності місцевого населення; ступінь небезпеки чи ймовірність занесення збудників тієї чи іншої інфекційної хвороби; наявність чи відсутність умов для її поширення.

У військах оцінка санітарно-епідеміологічного стану дається окремо для частини (військової одиниці) і району (території її дислокації) стосовно певних інфекційних хвороб. Вона проводиться щоразу при зміні епідеміологічної обстановки як серед військо­вослужбовців, так і серед населення в районі розташування військової частини.

Розрізняють такі оцінки санітарно-епідеміологічного стану в зонах стихійного лиха: благополучний, нестійкий, неблагопо-лучний і надзвичайний.

Санітарно-епідеміологічний стан району вважається благополучним, якщо відсутні інфекційні захворювання серед насе­лення або реєструються спорадичні випадки інфекційних хвороб, що не пов'язані між собою і притаманні для цього району, а також відсутні умови для занесення інфекційних хвороб і поширення серед населення.

Нестійким санітарно-епідеміологічний стан вважається тоді, коли серед населення реєструються окремі випадки таких інфекційних хвороб, які раніше не виникали, а також при незначному підвищенні спорадичного рівня інфекційної захворюваності чи виникненні окремих групових захворювань без тенденції до подальшого поширення. Санітарно-епідеміологічний стан оцінюється як нестійкий і в тому випадку, коли в районі є умови для поширення інфекційних хвороб чи занесення інфекції.

Санітарно-епідеміологічний стан оцінюється як неблагополучний у разі групових спалахів інфекційних хвороб за наявності умов для їх подальшого поширення або реєстрації поодиноких випадків особливо небезпечних інфекційних хвороб (чума, холера, геморагічні гарячки тощо). Для військової частини не-благополучним вважається санітарно-епідеміологічний стан ще й тоді, коли вона дислокується чи веде бойові дії в надзвичайному в санітарно-епідеміологічному відношенні районі.

Санітарно-епідеміологічний стан вважається надзвичайним тоді, коли серед населення (військових) виникли епідемія інфекційної хвороби чи групові випадки особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Для локалізації і ліквідації осередків інфекційної хвороби ожуть запроваджуватись режимні та обмежувальні заходи -арантин і обсервація.

Введення карантину передбачає обов'язкове проведення наступних основних груп заходів: режимно-обмежувальних, адміністративно-господарських, лікувально-профілактичних і санітарно-гігієнічних, спрямованих на повну ізоляцію осередку інфекції і ліквідацію інфекційних хвороб у ньому.

З уведенням карантину на певній території (осередку) передбачається:

     озброєна охорона осередку, запровадження в ньому комендантської служби, заборона в'їзду і виїзду (входу чи виходу) без спеціального дозволу, заборона вивезення з осередку будь-якого майна без попереднього його знезараження; розділення населення на дрібні групи (по 10-15 осіб) і обмеження контактів між ними, повна ізоляція приміщень з інфекційними хворими;

     на в'їзді чи виїзді із зони карантину розгортаються контрольні пункти; 

     у зоні карантину населення зобов'язане суворо дотримуватись правил особистої і колективної гігієни, при необхідності застосовувати індивідуальні засоби захисту (ватно-марлеві пов'язки, респіратори); своєчасно сповіщати про членів сім'ї, які ; хворіли, і дотримуватись запобіжних заходів при контакті хворими особами; проводити санітарну обробку, знезараження одягу, взуття, квартири та інших приміщень;

    медичні працівники зобов'язані здійснювати комплекс заходів з екстреної неспецифічної, а згодом і специфічної профілактики захворювань серед населення і лікування хворих; контролювати й здійснювати необхідні санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи.

Обсервація - система обмежувальних заходів, які передбачають проведення ряду ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних хвороб. Зокрема, це обмеження виїзду і в'їзду, транзитного проїзду через епідемічний осередок, обмеження пересування населення, заборона колективних (групових) заходів, посилення контролю за харчуванням і водопостачанням, медичне спостереження за населенням і негайна ізоляція захворілих, проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних та інших заходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних хвороб, екстрена профілактика інфекцій серед населення.













Джерело: http://Андрейчин М.А., Копча В.С."Епідеміологія" Укрмедкнига Тернопіль
Категорія: Загальна частина | Додав: Iris (2011-11-04)
Переглядів: 3462 | Теги: протиепідемічні заходи, протиепідемічна служба, надзвичайна протиепідемічна комісія, обсервація, Карантин, санітарний контроль | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: