Понеділок, 2017-10-23, 9:29 PM
Вітаю Вас Гість | RSS
Категорії розділу
Перекладач Google
Календар
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

МЕДСЕСТРИНСТВО SHEIKO SITE

Лекції

Головна » Статті » Епідеміологія » Загальна частина

Спеціалізовані формування протиепідемічного захисту

При виникненні надзвичайної ситуації за завданням територіального центру екстреної медичної допомоги проводиться санітарно-епідеміологічне обстеження території лиха і виявляються інфекційні хворі, яким надається екстрена медична допомога, а також здійснюється комплекс необхідних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. Координацію діяльності санітарно-епідеміологічної служби здійснюють групи контролю за дотриманням і виконанням санітарно-гігієнічних заходів разом з групами санітарно-епідеміологічної розвідки. Згідно з їх вказівками зі складу санітарно-епідеміологічної станції (санітарно-епідеміологічного загону) у район катастрофи направляються рухомі медичні формування - групи епідеміологічної розвідки, а при необхідності - гігієнічні, епідеміологічні, токсикологічні і радіологічні бригади. У райони широкомасштабних катастроф направляються спеціалізовані протиепідемічні бригади, які формуються на базі науково-дослідного інституту епідеміологічного профілю, республіканських і обласних санітарно-епідеміологічних станцій.

У групу епідеміологічної розвідки включають лікаря-епідеміолога (старший групи), фельдшера і лаборанта- мікробіолога. При необхідності у склад цієї групи залучають таких спеціалістів, як лікар-гігієніст, лікар-токсиколог, паразитолог, зоолог та інші.

Основним завданням групи епідеміологічної розвідки є з'ясування епідеміологічної обстановки в районі катастрофи при огляді місцевості, розпитуванні населення і медичних працівників лікувально-профілактичних закладів, що збереглися, а також забір проб ґрунту, повітря, води, продуктів харчування заражених ділянок місцевості та різних об'єктів.

Особовий склад групи епідеміологічної розвідки має засоби індивідуального захисту, укладки для забору проб і матеріалу від хворих й небіжчиків, а також від хворих і загиблих тварин, засоби сигналізації і зв'язку, автотранспорт. Протягом доби група у змозі провести санітарно-епідеміологічне обстеження 25-30 км2 території і забрати 8-12 проб, які відправляють у санітарно-епідеміологічну станцію чи санітарно-епідеміологічний загін для аналізу. Попередні дані про шкідливі фактори довкілля (радіоактивні речовини, сильнодіючі отруйні речовини тощо) можуть бути отримані безпосередньо на місці забору проби.

Гігієнічні бригади, які направляються в район лиха, визначають якість води, продуктів харчування, придатність їх до вживання; радіологічні - з'ясовують ступінь радіоактивного забруднення ґрунту, джерел водопостачання, повітря, продуктів харчування; токсикологічні - визначають у довкіллі отруйні хімічні речовини.

Інфекційно-епідеміологічні бригади здійснюють суцільне обстеження території та різних об'єктів на виділеній ділянці району лиха, розгортають тимчасові інфекційні стаціонари, виявляють під час поквартирних чи подвірних обходів інфекційних хворих і госпіталізують їх. При необхідності такі бригади проводять серед населення екстрену неспецифічну і специфічну профілактику інфекційних хвороб. Для цього організовуються пункти для щеплення, в яких основну роботу виконують середні медичні працівники. Пункти щеплення забезпечуються антибіотиками, вакцинами, імунними препаратами та іншими засобами. У завдання інфекційно-епідеміологічних бригад входить також здійснення контролю за поточною і заключною дезінфекцією інфекційних осередків. Безпосередньо цю роботу виконують дезінфекційні групи.

Згідно зі штатним розкладом, в інфекційно-епідеміологічну бригаду входять 8 осіб, у тому числі старший лікар (інфекціоніст) - 1, епідеміолог -1, лікар-інфекціоніст, він же анестезіолог-реаніматолог, -1, лікар- педіатр- 1, медсестри - 3, водій-санітар - 1. Бригада протягом робочого дня (12 год) може обстежити територію з населенням 25 000 людей, провести огляд до 100 осіб у їхніх помешканнях. Дезінфекційна група у складі дезінфектора і двох санітарів протягом робочого дня може обробити 25 квартир з площею кожної до 60 м2.

На підставі документальних даних з'ясовують чи були раніше зареєстровані подібні захворювання на конкретній території. Далі опитують свідків катастрофи про розвиток епідемічного процесу (перших захворілих, з чим вони пов'язують виникнення хвороби, її клінічні прояви, динаміку хвороби). У ході опитування визначаються особи й об'єкти, які підлягають додатковому огляду, обсяг лабораторних досліджень, документація, яку слід вивчити. При огляді осередку звертають увагу на передумови для розвитку захворювань, наявність гризунів, комах та інших переносників інфекції, уточнюють особливості харчування людей і водопостачання осередку, дотримання правил особистої і колективної гігієни, умови проживання мешканців постраждалої території тощо. Отримані результати заносять у карту санітарно-епідеміологічної розвідки.

Вода, харчові продукти, змиви з обладнання піддають лабораторному обстеженню. Для уточнення джерел збудника проводяться бактеріологічні, вірусологічні, серологічні та інші дослі­дження матеріалу від людей і тварин, вивчають додаткову документацію, зокрема відомості про щеплення тощо.

У райони крупних катастроф можуть бути направлені спеціалізовані протиепідемічні бригади для посилення вказаних вище формувань, надання їм методичної допомоги, кваліфікованого проведення необхідних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. У цих бригадах є наступні спеціалісти: гігієністи, епідеміологи, бактеріологи, вірусологи, паразитологи, токсикологи. Бригади укомплектовані транспортом, лабораторіями, укладками, спеціальними приладами та іншими необхідними засобами.

У разі спалаху особливо небезпечної інфекції (холери, чуми, геморагічних гарячок, натуральної віспи) необхідно організувати основні невідкладні заходи для контролю за надзвичайною ситуацією :

 

1. Ізолювати хворого, заборонити його відвідування, відправити матеріал на лабораторне дослідження.

2. Вирішити питання про транспортування хворого.

3. Встановити коло контактних з хворим осіб і місця його перебування.

4. Обстежити населений пункт і визначити розмір спалаху.

5. Інформувати місцеві органи влади.

1. Хворого (хворих) треба негайно ізолювати і забезпечити необхідною медичною допомогою. Налагоджується забір матеріалу для досліджень і відправка його у відповідні лабораторії.

2. Питання про необхідність транспортування хворого за межі
епідемічного осередку обов'язково узгоджується з відповідними керівними органами.

3.     Необхідно встановити місцеперебування всіх осіб, які контактували з хворим і могли інфікуватися. їх також слід ізолювати до повної оцінки стану здоров'я. Якщо хворий недавно повернувся з подорожі, слід уточнити маршрут його пересування і виявити предмети, що можуть бути забруднені. Такі предмети дезінфікують або знищують.

4.     Здійснюється опитування населення з метою виявлення у кого-небудь симптомів хвороби. Таких осіб оглядає медичний працівник.

5.  Водночас встановлюється зв'язок з відповідними органами
управління.

Своєчасне проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів дає змогу запобігти виникненню інфекційних захворювань у зоні стихійних лих, ліквідувати чи суттєво знизити інфекційну захворюваність.





Джерело: http://Андрейчин М.А., Копча В.С."Епідеміологія" Укрмедкнига Тернопіль
Категорія: Загальна частина | Додав: Iris (2011-11-04)
Переглядів: 1332 | Теги: особливо небезпечні інфекції, епідеміологічна розвідка, інфекційно-епідеміологічна бригада | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: