Четвер, 2018-10-18, 10:26 PM
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

МЕДСЕСТРИНСТВО

Інформаційний розділ

Головна » Статті » Медсестринство в інфектології » Лабораторна діагностика

ПОПЕРЕДНІ ПРОЦЕДУРИ

Важко переоцінити важливість правильного виконання попередніх процедур для лабораторних досліджень. Висока якість, точність і придатність результатів лабораторних досліджень для використання в клінічних умовах багато в чому залежать як від правильної доставки зразків в лабораторію, так і від якості процедур, що виконуються безпосередньо в процесі аналізу. Розглянемо наступні основні аспекти попередньої фази лабораторного дослідження:

  • Скерування на аналіз;
  • Час збору зразків;
  • Техніка взяття проб;
  • Обсяг проб;
  • Упаковування та маркування проб;
  • Техніка безпеки під час збирання і транспортування біологічних проб.

Однак потрібно розуміти, що на практиці в різних лабораторіях вони можуть відрізнятися в деталях.

Тому дані правила не слід переносити формально в практику роботи вашої лабораторії .

В даний час лабораторії зобов'язані публікувати для лікарів і медичних
сестер інструкції (зазвичай доступні on line), в яких описані деталі підготовки пацієнта і біологічного матеріалу, призначеного для проведення того чи іншого тесту.

Направлення на аналіз                                                                  
Кожна біологічна проба повинна супроводжуватися заповненим скеруванням на аналіз спеціальної форми, підписаним медичним працівником, що видає його. Помилки в скеруванні можуть привести до жахливих. Увага до деталей в супровідних документах особливо (життєво) важливо при скеруванні пацієнтів на переливання крові. Більшість випадків невдалих трансфузій крові - результат помилки в супровідній документації. Всі скерування на аналізи повинні включати такі відомості:

  • дані про пацієнта, включаючи ім'я, прізвище, по батькові,
    дату народження і номер телефону;
  • відділення (терапевтичне, хірургічне), № палати, амбулаторія;
  • біологічний матеріал (венозна кров, сеча, біопсія і т.д.);
  • дата і час збору аналізу;
  • найменування тесту (глюкоза крові, повний підрахунок клітин крові і т. п.);
  • клінічні деталі (ці відомості які пояснюють, чому необхідно виконати самі ці аналізи; як правило, це попередній діагноз або симптоми);
  • опис терапії, якщо приймаються препарати котрі можуть спотворювати результати тесту або їх інтерпретацію;
  • якщо потрібно, відмітка про необхідність термінового виконання аналізу;
  • відмітка про вартість і оплаті процедури.

Час збору зразків

Транспортування зразків біологічного матеріалу в лабораторії по можливості повинна бути організована таким чином, щоб аналіз проводився без невиправданих затримок. Погано, якщо проби залишають на кілька годин або на ніч перед відправкою в лабораторію; в багатьох випадках вони стають непридатні для аналізу. Для виконання деяких біохімічних тестів (наприклад, для визначення рівня гормонів в крові) необхідно брати проби в певний час доби, для інших (наприклад, для визначення рівня глюкози в крові) дуже важливо знати час збору зразків.Зразки для мікробіологічних досліджень краще виконувати перед призначенням антибіотикотерапії, яка пригнічує ріст мікроорганізмів в культурі.

Техніка взяття проб

Взяття крові з вени

Для проведення більшості біохімічних тестів потрібна венозна кров, яку отримують, використовуючи техніку, яку називають венопункцією. Венопункцію виконують за допомогою шприца з голкою або спеціальної шприц-пробірки (вакуумної системи):

  • Пацієнт може боятися самої процедури венопункції. Тому важливо спокійно і довірливо, простими словами пояснити йому, як береться кров і що дискомфорт і хворобливі відчуття зазвичай зникають після введення голки в вену.
  • Якщо пацієнту коли-небудь було погано під час взяття крові,
    краще запропонувати йому лягти під час процедури.
  • Якщо раніше хворий отримував розчини внутрішньовенно, то не
    слід робити забір з тієї ж руки. Це запобігає ризику забруднення зразка крові.
  • Гемоліз (пошкодження еритроцитів під час взяття крові) може зробити пробу непридатною для аналізу. гемоліз може відбуватися при швидкому заборі крові через тонку голку або при сильному струшуванні пробірки. При використанні звичайного шприца голку видаляють до перенесення проби в контейнер.
  • Накладення джгута на тривалий час може спотворювати
    результати аналізу. Потрібно уникати цього і не забирати
    кров, якщо джгут використовується понад 1 хв. Спробуйте
    взяти кров з вени на другій руці.
  • Хоча v. cephalica і v. basilica найбільш зручні для взяття
    крові; в тому випадку, якщо вони недоступні, можна використовувати вени тильної сторони руки або ноги.

Взяття капілярної крові
Капілярна кров протікає по дрібних судинах під шкірою і може бути легко отримана для аналізу при проколі голки-скарифікатора.

  • Кінчик пальця (або п'яту у новонароджених і маленьких дітей) протирають спиртом. Одноразовим скарифікатором роблять прокол трохи збоку, через те, що проколювання в центрі подушечки пальця більш болісно.
  • Витискання крові може спотворити результати аналізу; потрібно, щоб вона капала вільно.
  • Кров необхідно відразу ж зібрати в підготовлену спеціальну пробірку і, перевертаючи її, акуратно перемішати.
  • Після закінчення процедури місце проколу потрібно прижати стерильним тампоном до зупинки крові.

Категорія: Лабораторна діагностика | Додав: Iris (2018-08-07)
Переглядів: 21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: