Четвер, 2018-05-24, 2:32 PM
Вітаю Вас Гість | RSS
Перекладач Google
Календар
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

МЕДСЕСТРИНСТВО SHEIKO SITE

Лекції

Головна » Статті » Медсестринство в інфектології » Спеціальна частина

ГРИП/ ІІ

Лабораторна діагностика. Для підтвердження діагнозу застосовують такі методи:

-вірусологічний. Виділити вірус (на курячих ембріонах або в культурі тканин) вдається рідко. Його ідентифікація має важливе значення, головним чином, для розшифрування епідемії грипу, що розпочалась;

                            Правила забору матеріалу

Роблять змиви і мазки зі слизової оболонки задньої стінки глотки, носа, мазки з кон'юнктиви. Матеріал слід забрати в перші дні захворювання і негайно доставити у вірусологічну лабораторію. Для отримання змиву з носоглотки хворому пропонують спочатку прополоскати горло водою, а потім сольовим розчином Хенкса. Злив збирають через лійку в стерильну пробірку. Злив з носа отримують шляхом промивання кожного носового ходу ізотонічним розчином натрію хлориду. Мазки (слиз) беруть стерильними ватними тампонами, змоченими в ізотонічному розчині натрію хлориду, сольовому розчині Хенкса тощо. Тампони вміщують у пробірки з тією самою рідиною.

-серологічний (основний). Частіше застосовують РНГА з діагностикумом із консервованих еритроцитів, на поверхні яких фіксовані віруси грипу. Досліджують парні сироватки крові, забрані в перші дні хвороби і через 10-14 днів. Діагностичне значення має наростання титру антитіл

 у 4 рази і більше. Крім РНГА, використовують РЗК, РГГА, РН. Високочутливим і дуже перспективним є імуноферментний метод.

Для швидкої діагностики грипу використовують метод імунофлуоресценції. Для цього беруть мазки і змиви з носоглотки, які відправляють у вірусологічну лабораторію, де їх обробляють флуоресцентним специфічним імуноглобуліном. При наявності вірусів грипу під люмінесцентним мікроскопом видно яскраво-зелене свічення.

Лікування та догляд хворих. Під час епідемії важливого значення набуває організація своєчасної лікувальної допомоги населенню. Виправдала себе практика медичного обслуговування хворих переважно вдома.

Хворий повинен лежати в окремій кімнаті, яка добре провітрюється 3-4 рази на день. Під час провітрювання хворий повинен бути вкритий теплим одіялом. У гарячковий період і наступні 2 дні він повинен дотримуватись ліжкового режиму. Рекомендується молочно-рослинна вітамінізована дієта, вживання великої кількості теплої підкисленої рідини (чай з лимоном, фрук­тові соки). Широко використовують гарячі напої з ягід калини, малини, настій квітів липи, бузини, листя суниць, евкаліпта, хвощу польового, квіток ромашки, а також гаряче молоко з медом. Во­лодіючи потогінним ефектом, ці засоби сприяють видаленню вірусів і токсинів, попереджують перегрівання організму. Після рясного потіння хворому необхідно замінити білизну.

Хворі на грип часто дратливі та капризні, відмовляються від їди. Тому медична сестра повинна бути особливо уважною і ввічливою, намагатись їх підбадьорити і своєчасно нагодувати.  Як відволікальні засоби показані гірчичники на грудну клітку, литки і підошви. Важливе значення має туалет носа, тому що набряк його слизової оболонки і виділення погіршують носове дихання. Для туалету носа використовують ґнотики з вазеліновим маслом. Набряк слизової зменшують закапуванням у кожний носовий хід по 2-3 краплі 2-3 % розчину ефедрину чи 1 % розчину нафтизину.

У перші дні захворювання доцільні парові інгаляції з добавкою в аерозоль лимонної кислоти 1:1 000 або соку лимона. Краще інгаляції робити за допомогою спеціальних інгаляторів. Якщо такої можливості немає, то можна скористатись народним методом - вдихання пари щойно звареної картоплі.

Переконливо доведено доцільність опромінення низькоенергетичним гелій-неоновим лазером слизових оболонок верхніх ди­хальних шляхів, піднебінних мигдаликів, шкіри над збільшеними лімфатичними вузлами шиї, передньої і задньої поверхні грудної клітки.

Із противірусних засобів при грипі А добре зарекомендували себе таблетки ремантадину всередину за схемою: у 1-й день по 0,1 г 3 рази на день, у 2-й і 3-й дні - по 0,1 г 2 рази, у 4-й - 0,1 г. Подібним ефектом при грипі А володіє адапромін, який признача­ють по 0,05 г 2-3 рази на день протягом 5 днів. Доцільно застосовувати людський лейкоцитарний інтерферон по 3-5 крапель у кожний носовий хід через 1-2 год або в аерозолі протягом 2-3 днів чи стимулятори інтерфероноутворення: мефенамінову кислоту, амізон, циклоферон, аміксин. Можна закапувати у кожний носо­вий хід 5 % розчин епсилон-амінокапронової кислоти. Для ліку­вання вірусного риніту використовують 0,25-0,5 % оксолінову мазь, якою змащують слизову оболонку носа 2-3 рази на день 3-4 дні поспіль. Вказані противірусні засоби слід призначати в перші дні хвороби, пізніше вони не ефективні.

Знизити температуру тіла, зменшити біль голови і м'язові болі можна за допомогою парацетамолу, анальгіну, аскофену, аспірину. Але жарознижувальними препаратами не можна захоплюватись, оскільки гарячка є дуже важливою пристосувальною і захисною реакцією організму, стимулює утворення власного інтерферону. Доведено, що вірус грипу добре розмножується при температурі 30-37 °С і перестає розмножуватись при 40 °С. Це підтверджують і клінічні спостереження: при температурі тіла понад 38,5 °С гарячковий період триває не більше 2-3 діб, видужання настає відносно швидко, а ускладнення виникають рідко. Отже, у легких і середньо-тяжких випадках жарознижувальні препарати не доцільні.

У випадку підвищення температури тіла до 40 °С і вище, виражених мозкових і серцево-судинних порушень хворому дають таку мінімальну дозу препарату, яка знизить температуру тіла на 1-2 °С - до рівня, при якому він буде більш-менш задовільно переносити гарячковий стан.

Усім хворим призначають полівітаміни, аскорутин всередину. При скаргах на сухий кашель рекомендують протикашльові засоби - кодеїн, тусупрекс, лібексин, содо-парові інгаляції, при вологому кашлі - мукалтин, бромгексин, відвари трав (листя підбілу, трава термопсису, корінь алтеї), а також нашатирно-анісові краплі, відхаркувальну мікстуру.

При тяжкому перебігу грипу та ослабленим хворим, крім вказаних середників, вводять протигрипозний донорський гамма-глобулін по 3 мл внутрішньом'язово одноразово, іноді повторно через 6-12 год. У зв'язку з вираженим токсикозом внутрішньовенно вводять реополіглюкін, фізіологічні розчини натрію хлориду і глюкози. Щоб запобігти підвищенню тиску крові в малому колі кровообігу і набряку легень, вводять не більше 500-800 мл рідини краплинно й одночасно застосовують сечогінні (фуросемід, лазикс, гіпотіазид). Призначають еуфілін, інгаляції киснем або карбогеном.

У разі приєднання пневмонії хворому треба надати зручного напівсидячого положення, піднявши підголівник ліжка або підклавши додаткову подушку.

Хворих з дуже тяжкою (гіпертоксичною) формою грипу слід лікувати в палатах інтенсивної терапії. Протигрипозний гаммаглобулін або сироватковий поліглобулін їм призначають по 3-6 мл через 4-6 год внутрішньом'язово або навіть внутрішньовенно. У разі набряку легень дають вдихати киснево-спиртову суміш, а на кінцівки накладають венозні джгути. Негайно внутрі­шньовенно вводять строфантин, фуросемід (лазикс), препарати калію, глюкокортикоїди.

На практиці нерідко зловживають антибіотиками. Разом з тим, існують чіткі клінічні показання до їх застосування:

-дуже тяжкий перебіг грипу (гіпертоксична форма з енце:фалітними явищами);

   -грип у дітей перших років життя, різко ослаблених, осіб похилого і старечого віку;

    -наявність бактерійних ускладнень;

    -супровідні хронічні захворювання, які можуть загостритись під впливом грипу.

У решта випадків антибіотики протипоказані, бо вони підсилюють алергізацію організму, пригнічують утворення протигрипозних антитіл, збільшують частоту різних ускладнень. За пока­заннями застосовують пеніцилін, ампіцилін, цефалоспорини, еритроміцин тощо.

Прогноз при неускладненому перебігу грипу переважно сприятливий. Серйозний прогноз - при ускладненні його пневмонією в дітей молодшого віку, літніх, дуже ослаблених людей, при тяжких супровідних захворюваннях (хронічна легенева недостатність, цукровий діабет, вади серця тощо).

Профілактичні заходи. Необхідна рання ізоляція хворого. У домашніх умовах краще виділити окрему кімнату, яку часто провітрюють (4-6 разів на день) і прибирають вологим способом із застосуванням дезінфекційних розчинів; рекомендується ультрафіолетове опромінення.

Дезінфекція при захворюваннях з переважно крапельним механізмом передачі

-провітрювання та ультрафіолетове опромінення приміщень

 -застосування для дезінфекції повітря аерозолів із вмістом перекису водню ("Букет"', "Рожевий")

-вологе прибирання з використанням двітретиниосновної солі гіпохлориту кальцію (ДТСГК), кальцію гіпохлориту (КГ), 3 % розчину хлораміну, 1 % розчину амфолану

-харкотиння, змиви з носоглотки перемішують із подвійною кількістю 3 % розчину ДТСГК, КГ або

5 % розчину хлораміну, експозиція 2 год

-посуд з-під виділень занурюють в 1 % розчин ДТСГК, КГ або 3 % розчин хлораміну на 2 год

-столовий посуд кип'ятять у 2 % розчині соди 30 хв або занурюють в 1 % розчин ДТСГК, КГ або 3 % розчин хлораміну

-постільні речі, хусточки до носа, рушники та одяг знезара­жують кип'ятінням, хлорвмісними розчинами або в дезінфекційних камерах

Особи, які спілкуються з хворим, повинні користуватись марлевою маскою.

У період підвищеної захворюваності відміняються дитячі ранки та інші масові заходи. На лікувальні заклади накладається карантин. Медичні, торгові й транспортні працівники зобов'язані носити маски, замінюючи їх через кожні 3-4 год.

Медичний персонал, який обслуговує хворих на грип, обов'язково за 1 міс. до епідемії вакцинують грипозною вакциною. Під час роботи рекомендується періодично змазувати носові ходи оксоліновою маззю або будь-яким жиром.

Для екстреної профілактики грипу використовують ті самі противірусні препарати, що й з лікувальною метою. В епідемічному осередку грипу А контактним особам (у сім'ях, гуртожитках, на виробництві) дають ремантадин по 0,05 г на добу протягом 5-ти днів або лейкоцитарний інтерферон по 5 крапель у кожний носовий хід 2-3 рази на день. Введення протигрипозного імуноглобуліну показане передусім для захисту дітей до 3 років, вагітних і дуже ослаблених осіб. Під час епідемій достатньо 2 ін'єкції по З мл з інтервалом у 2-3 тижні. З метою специфічної профілактики використовують живі та інактивовані вакцини з штамів вірусів А та В. Перевагу надають інактивованій вакцині, бо вона має слабку реактогенність. Живі вакцини вводять тільки в носові ходи або через рот, інактивовані - також підшкірно і внутрішньошкірно. Населення треба імунізувати якомога раніше - ще до виникнення епідемії або хоча б на її початку.

Неспецифічні засоби профілактики грипу та інших ГРХ можуть бути суттєвим доповненням до вакцинації або навіть альтернативою їй. Вони застосовуються для сезонного і термінового захисту від цих інфекцій. Насамперед це фізичне виховання, загартування, рефлексопрофілактика, самомасаж тощо.

Сезонні профілактичні заходи здійснюються в період підвищення захворюваності. Для цього декілька тижнів застосовують імуностимулювальні (метилурацил, амізон, аміксин) та загальнозміцнювальні препарати і процедури. До термінової профілактики вдаються за епідемічними показаннями, користуючись противірусними препаратами. Вона проводиться серед таких груп населення:

   -особи, які спілкуються з хворими;

           -колективи шкіл-інтернатів, працівники пасажирського транспорту, торгівлі, лікувальних закладів;

           -літні люди, хронічні хворі та інші особи з ослабленим імунітетом.

Серед населення проводять санітарно-освітню роботу, використовуючи всі види інформації - радіо, телебачення, листівки, лекції, бесіди.




Джерело: http://М.А.Андрейчин О.Л.Івахів "Медсестринство при інфекційних хворобах" Укрмедкнига Тернопіль
Категорія: Спеціальна частина | Додав: Iris (2012-02-20)
Переглядів: 1595 | Теги: грип | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: