Понеділок, 2017-10-23, 9:25 PM
Вітаю Вас Гість | RSS
Перекладач Google
Календар
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

МЕДСЕСТРИНСТВО SHEIKO SITE

Лекції

Головна » Статті » Медсестринство в інфектології » Загальна частина

Методи діагностики інфекційних хвороб/ V

До загальноклінічних лабораторних методів діагностики відносяться загальний аналіз крові, аналіз сечі, копрограма, біохімічний аналіз (вміст білірубіну, активність амінотрансфераз у сироватці крові та ін.), коагулограма (протромбіновий індекс, фібриноген та ін.).

Для визначення органа чи ділянки ураження внаслідок хвороби, проведення диференційного діагнозу, контролю за ефективністю лікування і повнотою  видужання  велике значення мають  інструментальні   методи дослідження. До них належать рентгенологічний, у тому числі  комп'ютерна томографія, ядерно-магнітний резонанс, радіологічний, ендоскопічний, ультразвуковий методи, дистанційна термографія.

Простою і водночас високоінформативною для діагностики та диференційної діагностики кишкових інфекцій є ректороманоскопія. Маніпуляцію виконує лікар при активній допомозі медичної сестри. Напередодні огляду хворому рекомендують 1-2 дні дотримуватись спеціальної дієти (обмежити вживання їжі, що містить багато клітковини). Ввечері та вранці за 2-3 год до дослідження роблять очисну клізму з 1-1,5 л теплої води, після якої хворому необхідно спорожнити кишечник. Інший метод підготовки полягає в наступному: хворому за 1 год до огляду через задній прохід вводять 500-1 000 см3 повітря або кисню. Процедуру виконують протягом 5-10 хв з урахуванням суб'єктивних відчуттів пацієнта. Введений газ розширює просвіт кишки, розправляє складки слизової оболонки і, діючи на рецептори, провокує дефекацію, що настає через 5-15 хв.

Дослідження проводять за допомогою ректоскопа в колінно-ліктьовому положенні хворого на кушетці чи спеціальному столі. Сідниці і стегна хворого закривають клейонкою з отвором у центрі, який накла­дають на задній прохід. Спочатку оглядають анальну і періанальну зони для виявлення зовнішнього геморою, тріщин, параректальних нориць, кондилом,випадіння кишки. Змазаний вазеліном тубус ректоскопа  вводять у пряму         кишку на 4-5 см, після чого замінюють обтуратор окуляром і включають освітлювальну систему. Тубус вводять повільно, повторюючи всі природні вигини кишки. Щоб розпрямити кишку і збільшити її просвіт, у неї нагнітають повітря за допомогою груші. Ректороманоскопія дозволяє досліджувати пряму кишку і частину сигмоподібної кишки, усього 30-35 см. Під час проведення процедури через ендоскопічну трубку можна взяти мазки зі слизової оболонки кишок, а також зробити біопсію.

Медична сестра стерилізує інструментарій, допомагає лікарю в підготовці пацієнта до маніпуляції, включає освітлювальну лампочку, забирає матеріал на дослідження.

Щоб оглянути всю сигмоподібну кишку або всю товсту кишку, застосовують спеціальні гнучкі волоконні апарати - сигмоскоп і колоноскоп. Підготовка пацієнта до цих процедур дещо складніша. Високоінформативним є ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, яке дає змогу судити про структуру органів, їх розміри, наявність пухлини, камінців у жовчному міхурі, ниркових мисках і сечоводах тощо.

Підготовка хворого до УЗД

-протягом 3-х днів необхідно дотримуватись дієти з виключенням продуктів, що містять багато клітковини (чорний хліб, сирі овочі, фрукти) і молока

-призначають карболен або інший ентеросорбент, кропову воду по 2 столові ложки тричі на день або відвар ромашки чи м'яти по півсклянки тричі на день

-доцільно протягом цього ж терміну приймати ферментний препарат (фестал, мезим-форте всередину по 1 драже тричі на день)

-у випадку закрепу застосовують проносний засіб - кора крушини, листя сени чи ін.

-йдучи на дослідження, хворий повинен узяти зі собою рушник або серветку, щоб після обстеження витерти живіт.

 

Застереження! Не рекомендується проводити очисну клізму, тому що вона може посилити газоутворення в кишках.

Дистанційна термографія надає цінну інформацію про енергетичні процеси в органах і тканинах організму людини за допомогою реєстрації інфрачервоного випромінювання відповідних анатомічних ділянок. Ґрунтується вона на виявленні за допомогою високочутливих апаратів ділянок з підвищеною температурою і перепаду температур. Термографічне обстеження вигідно відрізняється необтяжливістю, цілковитою безпечністю для хворого і високою об'єктивністю.

Термографічний кабінет повинний складатися не менше ніж із двох кімнат (оглядової та адаптаційної) з однаковою гігієнічною характеристикою повітря. З огляду на високу чутливість методу, дослідження необхідно проводити в постійних умовах - при температурі (22,5±1,0) °С, відносній вологості повітря 40-70 % і швидкості його потоків 0,15-0,2 м/с.

Хворих з патологією органів травлення обстежують вранці натще, напередодні ввечері їм рекомендують не переїдати, вживати їжу з малим вмістом клітковини. Необхідно дотримуватись протиепідемічного режиму: запобігати скупченню хворих у кабінеті, обстежувати пацієнтів з однією хворобою, після чого змінити простирадло, а кушетку обробити дезінфекційним розчином, зробити вологе прибирання в кабінеті.



Джерело: http:///М.А.Андрейчин О.Л.Івахів "Медсестринство при інфекційних хворобах" Укрмедкнига Тернопіль
Категорія: Загальна частина | Додав: Iris (2012-01-11)
Переглядів: 1701 | Теги: ректороманоскопія, інструментальні методи дослідження, Загальний аналіз крові, аналіз сечі, УЗД, біохімічний аналіз, копрограма | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: